Результати пошуку слова: буду до душі
Григорій Сковорода – Наркіс
Отже, хоча б ми одне без душі тіло були, то і в самий той-таки час ще не досить самі себе розуміємо. … А ось він: “Я сказав: “Пильнувати я буду дороги свої…”35 А більше мені й непотрібно. … “Він сказав: “Пильнувати я буду дороги свої…” Лука. … Він сказав: “Пильнувати я буду дороги свої…” — … Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли! … Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!
о.Франц Гаттлер КРИВАВА НЕЗАБУДКА Хресна дорога Спасителя Упорядник
Жертвуємо відпуст за померлих Милосердний Боже, благаю Твою безмежну доброту за душі померлих і жертвую Тобі разом з Церквою відпусти, особливо ті, які є лишні мені, для їх визволення з чистилища. … Руками будуть дотикатися тіла осіб протилежної статі, на що не відважилися б в інших обставинах. … Незабаром прийде столяр, принесе домовину, в його руках будуть цвяхи і молоток.
БОЙЧУК Богдан – Краєвиди підглядника
Беверлі приходила приймати душ пізніше просто тому, що, будучи повільнішою в науці, мусила довше за інших готуватися до лекцій. … Це заболіло до глибини душі. … Але не намагався притягати її до себе, бо в глибині душі не був переконаний, що вона змогла б покохати мене. … Цього семестру буду тільки готуватися до іспитів.
ЩЕРБАНЕНКО Джорджо – Шість днів на роздуми
Своїх почуттів він ніколи не виказував, але про стан його душі досить красномовно свідчили його очі. … Сандер дав йому виговоритися до кінця, потім глибоко зазирнув йому в очі, ніби прагнучи добратися до самого дна душі. … Я розумію, що поліція завдала вам багато клопотів, але боюся, що я буду вимушений додати вам їх ще більше. … Зачекайте мене, я вдягнуся і буду до ваших послуг. … – Потім я буду до ваших послуг.
Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ
Ти ще зустрінеш за своє життя чимало родовитих шляхтичів, бравих та освічених, що будуть тобі до пари. … Хоч більшість мешканців у Львові були українці, але під впливом поляків і вони занепокоїлися, хоч і не за душі свої, так за своє добро. … — Не буду й добувати… — … Батько не дозволяв мені звати тебе матір’ю, тепер же я буду звати так довіку.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами
Вона й сама не догадувалась, звідкіля прийшла на неї задума, чого з її душі вирвалось легесеньке зітхання та неначе якийсь легенький жаль здавив її серце. … «Швидко буде кінець моєму вчінню; через рік я буду доктором, вийду в світ, почну жити самостійним життям… Мені треба шукати пари», – … – Добре; хто вже хто, а я доконешне буду, – … Вернулась вона додому, і їй стало наче трохи легше на душі.