Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Теж мені службові обов’язки у нашій лікарні виконує… Що ж його робити?» Косуючи очима, прослідкував, коли строгий, білосніжний, як виводок лебедів, обхід попрямував у першу палату, а сам, хвилюючись, вскочив у канцелярію.

ЛЕМ Станіслав – Кіберіада

Отож підкрутив він зірку, і з білої вона стала блакитна. Потвора зробилася білою вогненною стіною, а Ртутеголов – чорною безоднею, яка її поглинула. Він узяв повний сильних драконознищувальних засобів рюкзак і самотою вирушив у гори, сніжний хребет яких велично підносився над обрієм.

ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті

і швидко замаже білою фарбою. Над чорною купою то тут, то там здіймалися язики яскраво-червоного, іноді аж білого полум’я. Здавалось, місто задубіло від холоду. Бо кому ж захочеться ходити в такий сніжний вечір?

БАРКА Василь – Жовтий князь

Оленка під маминим гребінцем стала покірна; вся в білому і сама бліда, з світлими очима і високо піднятими брівцями – як в тата. Хмари тяжкі і нависли низько, без просвітів; сутінок затоплює сніжний степ. –  Не знаю; земляк радить у Білорусь.

Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА

Потім пересідався на мить, робилось ніби зовсім тихо й навіть не дуже холодно, аж ось знову налітав сніжний вихор, якому треба було просто фізично опиратись. Саме тим він на почесну роль заробив, що й людське тіло також є білок, — І білок лишається занедбаний. Він досліджує білок, це таємниче твориво життя.

ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна

Кактуси кінчилися коло білого, як крейда, похилого берега. Лось швидко, підвівся, провів долонею по білому волоссю. Окреслилися береги Білого моря. Вдалині виступив залитий світлом заходу сніжний конус гірської вершини. А далі уже підходив льодовиковий період – суворий сніжний ранок людства.

Осип Назарук – Роксоляна

Тільки білогруді меви літали над морем і скиглили радісно до сходячого сонця. Духа, і сад біля неї, і луги над Липою, і великі стави, і білий шлях до Львова… Аж покрасніла від мрії, як сніжний квіт калини, сонцем закрашений. Дійшли до краю парку і сходами з білого мармуру зійшли на беріг моря Мармара.

УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії

Тоді вони лягли на спину і дивилися на ліпнину білої високої стелі. Легше бачити сніжний пил за вікном, що перебирається сонячним промінням кудись у тупу далечінь, відчути… викинув білого прапора лейтенант. Потім натягнула білого халата.

Рей Бредбері – 451 градус за Фаренгейтом

На її тонкому й молочно-білому обличчі застиг вираз лагідної, невситимої цікавості й ледь помітного подиву. Йому ж здавалося, що вона десь далеко, в протилежному кінці спальні, а його ліжко наче сніжний острів посеред пустельного моря. Всі меблі залишили в маленькому білому будиночку.