МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне

На Марині плахта-аж очі на себе бере: картата, червчата, шовком заткана; темносиня оксамитова керсетка; біла, наче сніг той, тонкого полотна сорочка з вишитими-вимережаними рукавами; на ногах – невеличкі червоні сап’янці; на шиї-намисто добре, хрести та дукачі; на голові- з квіток віночок, а кінець коси аж горить стьожками!..

ГРИМИЧ Марина – Варфоломієва ніч

Якраз на те саме металеве ліжко із сіткою, з вишитими хрестиком рожами, на високі подушки, на м’які перини, до лебедів, до Ромео і Джульєтти… Оце, дорогі мої, треба було б у цьому місці описати, як усе відбувалося.

ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя

На білому рушнику з вишитими червоними півнями лежала величезна кругла хлібина – біла-біла, наче сонце ясне, випечена з муки пшеничної, перед війною такий хліб продавали в Ярополі, носили…

ЮРГЕН Анна – Голубий Птах, названий син ірокезів

Спочатку натягли пару легінгів – вузьких шкіряних панчіх, що сягали аж по самі стегна, потім вузеньку хустку, яка проходила поміж ногами, а спереду і ззаду була затягнута під пояс і кінцями вільно звисала вниз, і нарешті сорочку з червоної матерії та пару мокасинів з вилогами, вишитими різнобарвними нитками.