Результати пошуку слова: влітку

ЯКБИ ЗНАЙШЛАСЬ НЕОПАЛИМА КНИГА Розділ І Влітку 1658 року Полтава згоріла дощенту.

Не поскупилось літечко красне: влітку тільки жуй, аби рот не лінувався…»

Еге ж, і я не раз бачив, як він залітав… До того самого помешкання, куди ми влітку навідувались.

Вона була удова, бездітна і по смерті свого чоловіка, дідича з Катеринославщини, продала землю, жила з процентів свого капіталу і, як вольна птиця, перелітала з місця на місце: влітку жила в родичів в селі, зимою пробувала то в Києві, то в Одесі, а найбільше жила в свого брата Бородавкіна.

Влітку працює спортивно- оздоровчий табір на 250 місць за одну зміну.

…що ояснений палац позаду нас — то, власне, і є Ка’д’Оро, де у внутрішньому дворі, вимощеному цеглою, з рудими стінами, на тлі яких вимальовуються біло мармурові сходи, влітку 86-го року я бачила живого єдинорога, а був то єдиноріг тужноголосий, себто unicornis absurdus — майже ніде не згадуваний і не описуваний напівпримарний підвид, —

Я думав влітку ще в Москві, і особливо тут, в Каховці, і головним чином у Грушівському Куті, а також пропливаючи пароплавом по Дніпру: Чи ее все так?

І хто було не переходив, хто не проїздив Старі Павлівці, влітку чи навесні, вдень чи ввечері, той ніколи вже не забував їх, і особливо поле, що починалося зразу, як вийти на гору, за просторим колгоспним двором.

Ще влітку, як ото буря була.

Вона його обмиє, одягне, а влітку він знову зникає, щоб на зиму повернутися брудним, обірваним… У нього тоді лазять на комірі цілими арміями паразити, а він не дозволяє знищувати їх: —