СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево Posted on by / 0 Comment На снігу біля вмираючого знайдено скалки розбитої пляшки. … Зате коротка німецька фраза, почута обхідником Сорокою з уст вмираючого, будила чимало надій.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – ХО Posted on by / 0 Comment Пригадайте собi, панове, байку про селянина, що, вмираючи, на пучку прутикiв показав синам, яку силу має єднiсть.
СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ – СЕКРЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Posted on by / 0 Comment Так само не можна сказати вмираю з сміху, лише зо сміху.
Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею Posted on by / 0 Comment Я… вмираю… Вауро… Дівчина обхопила його ноги і закричала в розпачі: –
НЕСТАЙКО Всеволод Зіновійович – Загадка старого клоуна Posted on by / 0 Comment I тепер спокiйно вмираю.
Тарас Григорович Шевченко – Княгиня Posted on by / 0 Comment Чого я там не надивилася!… Голодна мати вириває з рук хліб у своєї вмираючої дитини!… І вовчиха, мабуть, того не зробить, —
ДОВЖЕНКО Олександр Петрович – Зачарована Десна Posted on by / 0 Comment Ой коли б хто знав, яка то радiсть, коли вмирають прабаби, особливо зимою, в стареньких хатах!
