ЛЕМ Станіслав – Фіаско
Непорозуміло оглянувши люльку, він стис її з такою силою, що вона тріснула навпіл, викинув уламки, повернувся до вікна й закляк, сплівши руки за спиною. … Вічна мерзлота, але не справжня, а з вуглеводневих полімерів. … Вона зовсім не нагадувала пасажирську. … Так минув рік; «Еврідіка» гальмувала на світловому імпульсі колапсара, що зростав, немов справжня дірка в небі, в тому місці зірок не було.