Skip to content …дуже малі; ідучи, штовхали один одного й лихословили проміж себе щонайтоншим дискантом; майже всі вони були як не в дрантивій, то в брудній одежі, і в кишенях у них завжди було повно всякої негіді, як-от: камінчиків, пищиків, зроблених із пір'їн, недоїдків пирога, а часом то й маленьких горобенят, що з них якесь, раптом цвірінькнувши… Одного я в господа бога молив, однієї ласки просив – дати на них усіх одну спину, щоб як одного вчистив, то всім зразу дошкулив! …
А чи будуть же й кума на стайню водити, як і всіх? …
Один тілько вівчар Улас, білий, як молоко, дідуган, що й побілів, пасучи отари овець, і не знав та й не признавав іншого щастя на світі, як бути біля овець,- один тілько він якось глухо бубонів сам з собою: – Дім чудово зберігся, і всі милувалися його формами, які, віддаючи данину тогочасній моді, використав невідомий архітектор. …
– Всім жертвам робили якісь ін’єкції в голову. …
Знайшовся, правда, один розумник, що поліз, було, аж у димар, витяг звідти якусь цеглину – піч і стала. 