Результати пошуку слова: втратити

Сонце заходить – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Він не схоче втратити цієї ласки. … Те, що я маю, мені вистане, а з великими грішми в дорогу небезпечно їхати, бо можна при тому і життя втратити. … — Але оборонити її, сину, немає сили; так щоб хоч не втратити майна. … Він боявся риску, боявся невигоди, яку війна потягає за собою, боявся втратити майно, призбиране через увесь вік.

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Повернення Короля – Володар Перснів-3

Posted on by / 0 Comment

У каміні палали дрова; перед ним поставили глибокі крісла, подали вино, але Пін, стоячи за спиною Денетора, навіть не помітив цього – так він боявся втратити хоч слово з цікавої розмови; втоми його наче й не було. … – Ти волів би радше втратити мене? … Йому не так страшно втратити цілу армію, як нам – одну роту.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

Хоч Ібрагім вважався головним наглядачем султанських покоїв і хоч Баб-ус-сааде теж належала до його відання, але переступити за четверту браму, пильновану білими євнухами, не ризикуючи втратити голови, він не міг так само, як будь-який інший чоловік, окрім самого султана.

ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу

Posted on by / 0 Comment

А Дженні була така незвичайна, така чарівлива, що той, хто з нею спілкувався, міг легко втратити голову. … Без Дженні йому не жити, надто довго, майже півжиття, він її шукав, щоб так легко втратити. … Втратити Дженні через якогось там старого, хоч і омолодженого діда… ні, цього і в думках не можна припустити.

Полиняти

Posted on by / 0 Comment

полиня́ти – дієслово доконаного виду (втратити свіжість; змарніти) Інфінітив полиня́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа полиня́ймо 2 особа полиня́й полиня́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа полиня́ю полиня́ємо, полиня́єм 2 особа полиня́єш полиня́єте 3 особа полиня́є полиня́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

Звонпити

Posted on by / 0 Comment

зво́нпити – дієслово доконаного виду (втратити самообладання; розгубитися) Інфінітив зво́нпити однина множина Наказовий спосіб 1 особа зво́нпімо, зво́нпім 2 особа зво́нпи зво́нпіть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа зво́нплю зво́нпимо, зво́нпим 2 особа зво́нпиш зво́нпите 3 особа зво́нпить зво́нплять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

Звомпити

Posted on by / 0 Comment

зво́мпити – дієслово доконаного виду (втратити самообладання; розгубитися) Інфінітив зво́мпити однина множина Наказовий спосіб 1 особа зво́мпімо, зво́мпім 2 особа зво́мпи зво́мпіть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа зво́мплю зво́мпимо, зво́мпим 2 особа зво́мпиш зво́мпите 3 особа зво́мпить зво́мплять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

Обгубити

Posted on by / 0 Comment

обгуби́ти – дієслово доконаного виду (розгубити, втратити) Інфінітив обгуби́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа обгубі́мо, обгубі́м 2 особа обгуби́ обгубі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа обгублю́ обгу́бимо, обгу́бим 2 особа обгу́биш обгу́бите 3 особа обгу́бить обгу́блять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

Втратити такого жениха я не хочу, а тому й наказую тобі одягтися негайно і йти разом з нами до шлюбу. … Пріся зібралась із силами й заговорила швидко-швидко, наче боялася втратити рішучість: — … — Чи знаєш ти, сину мій, що то є одразу втратити все найдорожче в світі, —