ШЕКЛІ Роберт – Злочинна цивілізація Posted on by / 0 Comment У темних вуличках ніде не чулось ані найменшого вітерцю. … У тісних вуличках такі ціпки були небезпечною зброєю.
КЛАРК Артур – Колиска на орбіті Posted on by / 0 Comment Ми йшли глинистими вуличками, прямуючи до якогось місця, добре відомого Нгалі. … Вузенька вуличка розширилась і перетворилася на невеликий майдан, вкритий густим чагарником.
СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка Posted on by / 0 Comment До того ж «замок» віддалений від Пері з його курними вуличками, облупленими стінами, із галасливим базаром.
ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє Posted on by / 0 Comment Дорога до вокзалу була довга, бічними вуличками, під дощем.
БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика Posted on by / 0 Comment Крутояр схилився на дерев’яні поручні, очі його зупинились на вуличках містечка, на цинкових дахах, на гострих шпилях кам’яних церковець, на стрункій телевізійній антені.
НЕСТАЙКО Всеволод Зіновійович – Загадка старого клоуна Posted on by / 0 Comment Ми зiйшли з трамвая i попрямували тихими вуличками повз знаменитi куренiвськi сади й городи, що постачали перекупок усiх київських базарiв фруктами й овочами.
БАРКА Василь – Жовтий князь Posted on by / 0 Comment Покинув справу і вийшов за ворота, постояв – прислухався; тихими вуличками побрів через околицю. … Тим часом брат Прокіп провадить супутника дрібними вуличками і завулками до сірих воріт при кісткуватих тополях і входить, як давній знакімчик господарів.
Улас Самчук – Волинь Posted on by / 0 Comment Ще все зачинене, ще Яковова жiнка гонить їх з подвiр’я “пiд сто чортiв”, ще навiть Володько не прийшов у село, але скрiзь, по всiх вуличках, на перелазах збираються гурти дiвчат, хлопчакiв, часом i якийсь парубок цiкавiший так, нiби мiж iншим, пройдеться коло Якова й кине кiлька поглядiв на подвiр’я.
РОМАНЧУК Олег – Зоряний кристал Posted on by / 0 Comment Блукаючи вимощеними черепицею вуличками, заходячи в маленькі дворики, Атей заводив розмову з прийшлим людом – торговцями, мандрівниками, купцями, щоразу відкриваючи для себе щось нове.
БІЛИК Іван – Золотий Ра Posted on by / 0 Comment Кинувши свої золоті кайдани в заплічний мішок, Хатмасатав побіг тісними вуличками Мемфіса до свого виплеканого в мріях дому. … Заспокоївся він аж після того, як на вузеньких вуличках Кізіка з’явився величезний натовп одягнених у біле городян.
