Результати пошуку слова: ву
СКОВОРОДА Григорій Савич – Сад божественних пісень
Пісня 6-та Ha кiнець такого: «I пустив змiй за жiнкою з вуст своїх воду, як рiчку, щоб рiчка схопила iї»[61]. « … Той безперервно стягає поля, Той iноземних завозить телят, Ti на ловецтво готують собак, В цих дiм, як вулик, гуде вiд гуляк. … Щастя нема на землi, щастя нема i в небi, Не вiднайти и у вуглi – iнде шукать треба.
МИРНИЙ Панас – Голодна воля
і Гамза від радості кусав краї своїх чорних вусів. … І йосипенко сам собі усміхався у вуси. … Тілько що підійшов він до дуплинастої верби, що розвісила свої віти над темною кручею, де вода, мов кип’яток у горшку, крутила, як тонкий дівоцький голос прилинув до його вуха. … йосипенко одмовчувався, а проте на вуси мотав слова жінчині.