Результати пошуку слова: він назвав мене
Микола Олійник – Леся
— Що ж він міг про мене розповідати? … Коли та не повірила, він, хоч і шкодував потім, назвав їй і гурток, і деяких його учасників, і навіть місце зібрань. … Це він направив мене до вас. … То-то він і розпитувався в мене… … — Він уперше назвав її ласкаво — певне, хотів щось пояснити, можливо, втішити: все ж таки жінка. … Ви знаєте, ким він для мене був… … Підводить він мене дуже. … Він і прийняв мене за неї…
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди
Та й на добраніч, Оксаночко… Тепер вдова вже нічого не сказала, що він знов назвав її так. … Хоч вір не вір, а я вже забув, як шелестить житній і пшеничний колос, він, коли й знаходить мене, то тільки в снах. … Він у мене в усьому голова. … Він мене підвозив з району. … Він увесь час турбувався про мене.
Ольга Кобилянська – Через кладку
І тут назвав він ім’я вченого, в професорських та інших кругах знаного й високо почитуваного професора. … твердого, що… якби не він у мене, Богдане, ми б сьогодні не були заможними, а цілком убогими, незначними людьми. … Він назвав. … На ті слова мої, трохи нетерпеливі, він поглянув на мене й відповів: — … Він мав слушність, коли назвав її небуденною дівчиною.
ШКЛЯР Василь – Залишенець
Ні, жодної тіні страху не було в чорних шпаринах його очей, він дивився на мене з якоюсь тихою цікавістю і розумінням. … – Та він же нарошне назвав нам Київ, бо знав, що ми туди не поїдемо! … Він назвав нам три міста і голосом вирізнив Звенигородку, а тепер тобі здається, що ти сам обрав це містечко. … назвав він Коляду на ім’я. … Він і мене агітував пристати до цього ордену й вирушити на пошуки руки.
ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції
Вартового заступив уже поважного віку дядько, який назвався “єфрейтором Вільного Козацтва” і солідно розпитавши мене, хто та що ми, згодився перепустити мене з розвідкою на той бік, але з тим, що решта частини аж до… … Він пізнав мене і після довших умовлень згодився післати сотню на допомогу з тим, що я особисто її поведу. … Він спитав мене просто, що, на мою думку, далі робити партизанам, бо проти німців дуже тяжко вдержатись.
ЛОНДОН Джек – Мартін Іден
Він не знав, куди подіти шапку, й уже засовував її до кишені, але його супутник забрав її так спокійно і просто, що хлопець відчув до нього вдячність і подумав: «Він розуміє мене. … вона ласкаво глянула на нього, і він у душі назвав себе тварюкою, що посмів їй суперечити. … Він назвав їх «Пісні моря» і визнав за найкраще з усього, що досі написав. … – Проте він мене дуже цікавить, –
Анджей Сапковський – Останнє бажання
Ну, а потім приїхав один, молодший був від тебе, імені не пригадаю, якщо він взагалі його назвав. … Він змилосердився і відпустив мене. … Оскільки ж він мені зовсім не подобався, а навіть навпаки, то щоразу, коли він мене хотів, лупцював мене так, що я ледь з постелі злазила. … — Геральте… Обійми мене… Він не відповів.