Результати пошуку слова: вірш

Щоб добре засвоїти за цей час латину, тобто вільно розмовляти, слухати лекції, складати вірші та оди, дидаскали (вчителі) вимагали від учнів заучувати напам’ять грецькі й латинські тексти, себто фактично античну літературу через античні джерела. І далі вірші, вдячність музиці як одному з коренів світорозуміння.

проспівав я рядок із банального вірша. — Я пригадав Романові вірші, які він мені читав; скільки у його віршах текло, струмилося болю за наші вікопомні кривди; Роман у своїх віршах не кричав про наш біль. Вірші його були тихі, навіть шепітливі, й цей шепіт проймав душу більше, ніж крик.

Ще пам’ятаю мандрівного проповідника з кошлатою бородою і в облізлій кримці, він завжди з’являвся у привокзальному сквері на початку літа і крутився там до середини осені, роздаючи наліво й направо якісь сторінки зі священними віршами, не надто зрозумілими, якимись радше дадаїстичними.

вірш – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний вірш вірші́ родовий ві́рша вірші́в давальний ві́ршу, ві́ршеві вірша́м знахідний вірш вірші́ орудний ві́ршем вірша́ми місцевий на/у ві́рші, ві́ршу на/у вірша́х кличний ві́ршу* вірші́*

Рештки підручника поетики Сковороди» та «Сковорода, яко реформатор віршування»). Беме — 1575-1624, цитую видання: Амстердам, 1682; Ангел Сілєзій — 1624-1677, цитую книгу та число вірша його «Херувимського мандрівника»; Фр. Elsbet Stagel, Berlin, 1909, вірш Анни з Клінґав.

Сулейман складав вірші про Ібрагіма. Але з Гріті не хотілося б розмовляти про цю дівчину, бо ж при зустрічі він і так неодмінно підморгне і спитає з брудною чоловічою відвертістю: «Ну як засмакувала вам роксоланочка?» Ібрагім лежав і перебирав у пам’яті вірші четвертої сури корану «Жінки».

віршови́й – прикметник відмінок однина множина чол.

ві́рша – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний ві́рша ві́рші родовий ві́рші вірш давальний ві́рші ві́ршам знахідний ві́ршу ві́рші орудний ві́ршею ві́ршами місцевий на/у ві́рші на/у ві́ршах кличний ві́рше* ві́рші*

відповів він.- Я лише прочитав кілька його віршів он у тій книжці на столі, саме перед тим, як ви ввійшли. Вам подобаються його вірші? Я люблю книжки й вірші і, як маю час, читаю, одначе ніколи не думав про них так, як ви. Чого б йому не оспівати цю красу в гарних віршах, як робили це великі поети?

Посправжньому його покинули тільки ті, хто пішов від нас назавжди, скажімо, той Отто, що так гарно вмів складати смішні латинські вірші, або наш Шарлемань,[23] який міг так довго плавати під водою, тощо. Ми читаємо й тлумачимо, каже він, Піндара чи Гете, а самі соромимось писати вірші.