Результати пошуку слова: вітер
Улас Самчук – Марія
Розженеться — як вітер, земля дуднить. … Ось і перелаз, гайок, де весною соловейкові тьохи розливаються, а тепер спадає останній лист, тепер тиша, тепер вітер легко гойдає верхи струнких осичок і розчесаних берізок. … Часом вітер похитне дерева. … Вітер повіє, підніме хвилю, жбурне нею в просторі і покотить до самого краю.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами
Вороний вітер. … “Вітер з У прагни”) Коли я закінчила гімназію, постала проблема дальшого навчання. … Вороний вітер… На чужині десь ген-ген Без хреста; ворон… Будьте прокляті з війною! … — Вороний вітер… (“ … “Вітер з України”), … Вітер рвав хвіртку з рук, хвіртка розділяла Павла й Наталку і не розділяла.
Іван Кривуцький – За полярним колом
В їдальні не можна було стояти навіть під стіною, а надворі холодно, вітер, жодного затишного місця, і сісти нема де, хіба у своєму котловані, якщо встиг викопати. … Надворі вітер, мороз. … – Сьогодні вранці оголосили актовану погоду (на роботу не виводили), бо вітер до сорока метрів, хоч мороз слабий.
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ
Здається, у вас той вітер затих… … — тихо говорив умираючий, майже не ворушачи губами, так що звуки його голосу нагадували легкий шелест колосся під повівом сонного вітерця. … І з цим поцілунком вітерця в серце дівчині вп’ялася гостра, невідступна туга. … Жебрачка порадила відтягти Сару подалі від урвища, на вітер.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі
Виїхали на гору, за село, і Платонові у груди вдарив пружний весняний вітер, розбуджений далекими травневими громами, які ще не докотилися сюди. … Платонові чомусь здалось, що її відчахнув вітер від широкого вітрякового крила та не насмілився відірвати од землі. … Зі степу нарешті прорвався крізь кам’яний заслін будівель вітер.
СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка
Над галявиною майнув рожевий вітер. … Чоловік з біноклем усміхався, махав нам корковим шоломом, сиве волосся ворушив вітер. … У кабіні нікого немає… Знову навколо шолома свистить вітер. … Якщо вмоститися отут, між колесами, та міцніш триматися за шасі… Вітер продуває мене наскрізь, ніби тисячі голок пронизують тіло.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол
Наче вітер проходить крізь тебе! … Холодний, різкий вітер. … Він залпом випив свій бокал, показав, як вітер пронизує його дебеле тіло, наколотив собі ще бокал, нагадав Яковенкові: – … Холодне, як вітер у полі. … І запах моря, і його води, і його сіль, і його вітер. … Вщух вітер. … Проклятий вітер!..
УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії
Вона сиділа на горіхового дерева поручнях, волосся ворушив теплий, від кондиціонера вітер, закидаючи сині пасма диму на її розпашіле обличчя. … Вітер приніс запах сечі, терпкий, застарілий – напевне десь недалеко, зразу під ребрами мосту стояли баржа або генделик. … Вона уміючи викидала на вітер гроші.