Результати пошуку слова: віч на віч
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди
Ярослав заглянув їй у вічі: може, там одпа насмішка? … А потім, коли зіткнемося віч–навіч з крутежем часу, з гризотою серця, з людською веремією, коли побачимо, що ідеї чистіші за людей, а ще коли захопимо нестатків, то й почнемо равликом-павликом залазити в свою рідненьку шкаралупу. … А над вічками треба подумати.
Малолітній – Андрій Чайковський
Як це не правда буде, то назви мене не шляхтичем, а шельмою і плюнь мені у вічі. … Тучко начеб забув, що Андрій вічно малолітним не буде і може колись за своє упімнутися, а тоді ніоден суддя його не вратує… … Мені він долю запропастив на віки вічні… … Мені лише шкода, що не зможу йому на пращання у вічі плюнути.
СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево
Навіть йому, малообізнаному у секретах технічного креслярства, відразу упала у вічі скупість малюнка, нанесеного тушшю на шорстку поверхню паперу. … Потрапивши в кімнату чергового по вокзалу, винуватець робився смирним і тихим, наче ягня, запопадливо зазирав у вічі. … Не раз стикався з окупантами віч–на–віч, не раз чув їхню мову.
ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу
Табло на його грудях і вічко на лобі згасли. … Чому б нам не відвідати парк Вічного Спокою? … Робить на веранді крок, другий… Нічого особливого… Голубе вічко на браслеті спокійно собі сяє. … Зробив третій крок – нічо… І в ту ж мить голубе вічко на браслеті заблимало-запульсувало тривожно і почувся мікрофонний голос: –