Результати пошуку слова: голову поклав

Тарас Григорович Шевченко – Княгиня

Posted on by / 0 Comment

Як висунув я голову з-за перелазу, вона скрикнула: “Прийшов, прийшов!”, … …вечеряти, сказавши: “Сідай вечеряти, приблудо!” Повечерявши, сестра повела мене спати і, поклавши в постелю, перехристила, поцілувала і, усміхаючись, знову назвала мене приблудою…

ЯНГ Роберт – Дівчина кульбабка

Posted on by / 0 Comment

Він поклав книгу на полицю, вийшов на дерев’яний ґанок, набив та запалив люльку. … Потім, обережно згорнувши, він поклав її в валізу й закрив кришку. … Він ішов тротуаром, а дощ лив йому на голову і крапельки текли по щоках, деякі з них були дощовими, а інші слізьми.

СКОВОРОДА Григорій Савич – Сад божественних пісень

Posted on by / 0 Comment

Але розтрощить Бог голову» [62]. … Ладить юриста на тон свiй права, З диспуту учню трiщить голова, Тих непокоїтъ Венерин амур, Всякому голову крутить свiй дур. … На яких речах будинок поклав: Коли камiнь, стоятиме дiм, Як пiсок пiд ним, то б як не стояв, Розметнеться за вiтром сухим.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Сон

Posted on by / 0 Comment

що тепер море як синiй птах щастя: занурило голову в блакитний туман i розпустило павиний хвiст пiд самi скелi, де кожне очко горить синьо-зеленим вогнем. … Бiлий, в глибокiй дрiмотi, схилився старець, поклав на долонi зажурене чоло.

ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК

Posted on by / 0 Comment

Немов ростина, у котрої корінь Хробак підточить, голову схиляє, Опустить листя, в забутті тупому Жде смерті, – … В’яжіть його!” І кинулися слуги, І враз йому зв’язали руки й ноги, Відтак, безвладного на лектику Поклавши, знов до Рима понесли. … Які поклав на нього. … Мечем знання і досвіду людського Я голову його відсік.

ШЕКЛІ Роберт – Злочинна цивілізація

Posted on by / 0 Comment

Чотириста другий відчув, що поважчав, немов якийсь невидимий тягар навалився йому на голову й плечі. … – Він витяг з кишені зброю і поклав на стіл.  … Баррент вийшов із будки; Знову поклавши променевих до кишені, він рушив на Кленову вулицю.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами

Posted on by / 0 Comment

(Самійленко розповідав: на телеграфі уночі дежурний голову склонить, а тут задзвонить, і… ти ж прислухайся, прислухайсь!) До людей чи до бога? … Засвітив зорі, Прослав на травах тумани І, на вуста поклавши палець, Ліг.