Результати пошуку слова: гіл
СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів
Ліс обабіч дедалі вищав, дедалі густішав, дедалі глухішав, де-не-де гілки дерев перепліталися над головою. … Максим повернувся до багаття, підкинув у вогонь гілок і зазирнув до казанка. … Він курив і пив каву; снарядна гільза перед ним була заповнена недокурками. … По обличчю захльоскало мокре гілляччя.
ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів
Було приємно, коли всі четверо сідали навколо вогню під величним дахом зоряного неба, коли все навкруги здавалося таким таємничим і темрява дедалі ближче підступала з усіх боків до палаючого гілля. … Стовбур той підносився високо-високо і зникав у буйному гіллі з рожево-жовтим листям, наче тепер був не липень, а принаймні вересень.
Нестайко Всеволод – Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник)
Раз у раз по вікнах хльоскали гілки й влітали листочки – і ще зовсім зелені, і червонясті, і жовтогарячі… Хлопці їхали зосереджені й серйозні. … Вона долізла вже до середини дуба, та сухий сук, на який вона стала ногою, раптом зламався, руки спорснули, і Макароніна, збиваючи листя й гілки, полетіла вниз.
ЛЕМ Станіслав – Фіаско
Вони темніли в сплетінні пухнастих галузок і крислатого гілля з напівкаламутного, напівбілого скла. … – На тому, як дон Естебан і Дон Гільєльмо, почувши легенду про Кратакальгу, вирушили в гори, щоб дістатися до Долини Семи Червоних Озер… – … Як ви пригадуєте, на передпліччі в дона Гільєльмо було витатуйовано карту гірського пасма.
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга
Те, що вони називали мохом, приємно пружинило під ногами, й їхні кроки поглинала незглибима тиша – ні шереху гілок, ні пташиного крику. … Ось кущик, від якого Микола відламав гілку, – … Я обдурив вас: у мене є діти, але моя совість велить мені подбати, про цього каліку із проклятої гілки нашого роду.
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів
розсікаючи вище описаним щитом на даху всіляке лісове гілляччя і палюччя, а фарами прочісуючи сумнівний шлях на кілька сот метрів уперед. … Цікаво, що лише їхньому молодому шефові вдавалося час від часу підбирати ті самі гільзи, поржавілі шоломи і прострелені напівзітлілі кашкети – він, що називається, знав місця.
Семен Скляренко – Володимир
Разом з роб'їми людьми працювали й мостники, дереводіли, всякі кузнеці – вони густо забивали на валах околля, плели з лози загороди, закопували в землю зубками догори борони, готували й прикривали гіллям ями-костоломки. … За вікном палати колишеться гілля, вітер війнув з Дніпра, може, мати десь близько, може, –