Результати пошуку слова: гірко солоний

Гірко як… Я гірко всміхнувся; гіркота залила мою душу; я стояв перед людьми згорблений і знищений… — Боїшся моєї відкритості, правди моєї гіркої боїшся, так! він солоний, немов ропа. (Ти чув колись, щоб мед був солоний?) В солоності цій густій розчинені суцільний лемент, передсмертний жах і лютий порив, ключ у висоти», —

Заридала старенька тоді Евріклея І, лементуючи гірко, промовила слово крилате: «Звідки у тебе, дитя моє любе, ця думка на серці Виникла? Відповідає служницям на це Одіссей богосвітлий: «Станьте-но одаль, дівчата, щоб сам міг обмити я з себе Твані солоний намул і маслом собі намастити 220] Тіло, –

Розширилося йому серце і йокнуло легенько, знову зирнув він на ту самотню зірку в небі, а вуста його склалися гірко. Дощ омивав з неї кров і сльози, дощ був цієї ночі солоний на смак. Дивився на ті квіти й обливався гіркою печаллю.

Утім, голуб, відправлений до Стена, уникнув гіркої долі багатьох своїх товаришів. з гіркотою подумав він, відчуваючи неприємну порожнечу в грудях. Кейт відчув у роті солоний присмак крові – своєї чи Джейниної.

Гірко-о! І так я з ним гірко промучилась, Васю, аж поки не забрали його в будинок інвалідів. – Гірко-о! – Гірко-о! Краплинки поту скочуються з Наталчиного чола, солоний присмак їх вона ловить на губах. – Гірко-о! – Гірко-о!

А вночі, коли всі звірі й птахи поснули, воно гірко заплакало. КРОКОДИЛ, ЯКИЙ ГІРКО ПЛАКАВ Хто це хлюпочеться у воді, аж весела луна ген за море котиться? А всі навкруги поховалися, і ніхто з мешканців глибини не міг виштовхнути його вгору, над хвилі, де ширяє солоний вітер. Солоний піт заливав очі юнакам.

Тепер та людина, царський волопас Мітрадат, гірко нарікав на царевого родича Гарпага: – з гіркотою думав Арістодік. А тепер наставав час для твого гіркого похмілля. Рятуючись від них, цар ускочив до свого критого візка й звелів рабам опустити повстяну запону, бо на зубах уже рипів солоний пісок.

Закушує молодиця огірком і не зводить стомлених, задуманих очей з двох поставлених піддашком снопів, під якими раз од разу подає упертий голос немовля. — Задумавсь і знову не міг зрозуміти, чому поцілунок терпкий і солоний.

Гірко посміхаючись, він знову сів на ліжко і зняв, нарешті, черевики. Він гірко посміхнувся над недоречністю цього образу, і знову сумніви пойняли його. На губах у нього лишився солоний присмак, і це було приємно.

умер я в Трої, Уже б не пив сеї гіркої І марне так не волочивсь». 25 Дидона гірко заридала І з білого свого лиця Платочком сльози обтирала: «Коли б, – 34 Еней же, з хмелю як проспався, Із’їв солоний огірок; Потім умився і убрався, Як парубійка до дівок.