Skip to content Коли ж гасла свічечка чи скіпка, все поринало в темряву, хіба пройде мимо хтось із братії, пронісши вогонь, – …
Скажи мені: хто і коли звістив людей, що саме так, як ми, треба богові служити? …
В одному місці ми ледве не полетіли сторч, і тільки дерево, що росло обіч, врятувало нас; я схопився рукою за стовбур, а другою за Теофілів шкіряний пас. …
В ту ж мить закричав і смертник на дереві. Але хто казав, що на перешкоді цьому стоїть його позапартійність, інші запевняли, що він трохи дивак і завзятий мисливець. …
Ірен промандрувала з ним два роки по всяких усюдах, по .селах і містах, де кидано її коханця, що тримав свою милу, не гребуючи способами, в теплі й великих на той час достатках. …
Але робимо ж ми штучний каучук, робимо штучний шовк, дешевший і кращий за природний. А втім, уночі, коли ми поверталися сюди, на деякі речі він звертав увагу раніше, ніж ми, і реагував цілком своєрідно, наприклад, на те відображення в повітрі, про яке я вам розповідав. …
більше того, я навіть певен, що зробили її, але ми подумали, що коли почнемо тут радитися, чи їхати нам удруге, знову виникнуть суперечки, хто повинен наражати на небезпеку своє дорогоцінне життя і так далі, – Хор супроводжував царя на підписання Ніштадтського миру й на інші державні церемонії. …
…Ковалинського], я почав міркувати сам собі так: ми, урні і нещасливі, обурюємось, якщо хто-небудь з нас, за зви-айним уявленням, живе в злиднях або скромно, не маючи ніякого чину, тоді як одна доброчесність робить щасливим і зберігає щастя. …
У цьому визнанні філософа-ідеаліста, породженому клопотами і клекотами передреволюційної-епохи і недолугістю мистецтва декадансу, чується неприхована заздрість.