Результати пошуку слова: де ми і хто ми
Борис Грінченко – Під тихими вербами
Ну, вже тут, знаєш, не минеш і Дениса… … Та й хто сидів у неволі в Дениса чи в його полигачів, забув на ту мить про те. … Ще одна мить, і Зінько вдарив би Дениса, збив би його додолу, під ноги… … І Васюта таки й не втерпів: хоч із старих деріїв і не поглузував, дак, пішовши того вечора на вулицю, причепився знову до Микити Тонконоженка.
Крістоф Рансмайр – Останній світ
Мисник, де в Ехо стояли тендітні [100] вази, келихи з Му рано, розмальовані карафи та обсипані кварцовим порошком кулі, ці свідчення її любові до гарних речей, був перекинутий і все побите. … Минув уже й другий день, і третій, а від неї не було ні слуху, ні духу. … Однак цього обличчя, яке запливло жиром, вона начебто не впізнала й уже розтулила була [156] рота, щоб застогнати, і в цю мить усі, хто стояв довкола, збагнули, що причина німоти в неї зовсім не та, що в ткалі Арахни.
МАЙН Томас Рид – Вершник без голови
Є тут і ділянки родючого чорнозему, на якому виростають великі дерева з пишними кронами: індіанське мильне дерево, горіхи, в’язи, кілька різновидів дуба, подекуди кипариси й тополі, – … Вони стрибатимуть там, де вужче, як і ми, – … Незважаючи на міцні мури, що робили гасієнду схожою більше на фортецю, ніж на мирну оселю, мешканців Каса-дель-Корво також не обминуло те тривожне відчуття постійної загрози, спільне для всіх, хто жив при кордоні.
Давня історія України в контексті світової цивілізації
Вона неначе міст між минулим і прийдешнім, тому її не можна ламати на догоду сьогоденним потребам держави. … Савадан; тут ‘збирали дань’ з тих, хто вивозив із Аратти-ІІ червону вохру. … Засоби відрядження: знання сільського господарства, ремеслених технологій, календарів, державності; будівництво курганів і складання Вед; миротворчість. … А хто ж іще міг народитися від корови-Землі?
БЕРРОУЗ Эдгар – Повернення Тарзана
Але Тарзан помітив іще дещо, суттєвіше на дану мить. … Якщо з настанням ночі вам здаватиметься, що вас переслідують, ідіть манівцями туди, де ми сьогодні вбили слонів. … Щойно хтось ступав убік і на мить віддалявся від товаришів, він тут-таки падав мертвий. … Минали дні, і становище дедалі гіршало. … Ми перестанемо виганяти зі свого середовища тих, хто сходиться з мавпами, і перетворимося на звірів, від яких багато віків тому розвинулись наші предки.
БРЕДБЕРІ Рей – У сріблястій імлі
Коли хтось надто підвищував голос, капітан навмисне відповідав стиха, і люди мимоволі починали розмовляти тихіше, наслідуючи його. … Так, якщо хочеш, у тисячу разів зростають духовні сили і здібності, здатність передавати думки на відстані і долати простір… Наприклад, де б не був Бєлов, ми з ним безперервно спілкуємося.