Skip to content так скаже, що несамохіть оглянешся, чи не причаїлася десь поблизу жіноча судьба… Красивим доля не поспішає важити щастя. …
Ще зовсім недавно, де не йшла вона, людські очі, немов здивовані зорі, осявали її. …
Лихий на себе, на все жіноче кодло і на Василину, з якою має перебути ніч, він навіть не помічає дня, що десь загубив сонце. В руці він тримав пластикову грушу, з якої звичайно п’ють на кораблях, де нема штучної гравітації. …
Деформовані, викривлені, оплавлені, наче з пожарища, вони вже ні на що не годилися. …
Сама ж література з цього питання, мабуть, не вмістилася б і в кімнаті, де я сидів. …
Новий день був не такий, як попередній. Джо вже почали набридати одні й ті ж розмови з сусідом про двадцять мільйонів безробітних в країні, про те, що він, Гаррі Бен, один із тих двадцяти мільйонів, що йому вже сорок п’ять, а в такому віці знайти роботу майже не світить, адже стільки молодих не знають, де докласти своїх рук і знання, коли… і пішло, і поїхало. 