БОБРОВНИКОВ А. – Повість про нещасних марсіян Posted on by / 0 Comment Дружній сміх вітав містера Лоста, коли він зайшов до залу.
Юрій Андрухович – Перверзія Posted on by / 0 Comment Додав, що усе ж "покладається" на "здоровий" глузд і "гуманні" почуття невідомих ("?") зловмисників і далекий "від" того, "аби" звинувачувати в події, що "трапилась", увесь дружній "венеційський народ".
С.РОБІТНИЦЬКИЙ – Спогади та роздуми Posted on by / 0 Comment Народ тут завжди жив бідно, але дуже любив українські народні пісні, був напрочуд голосистий, дружній, по натурі веселий і привітливий.
РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи Posted on by / 0 Comment У крижаній пустелі поблизу знаменитих Бонанзи і Клондайку – колишнього раю авантурників і золотошукачів – чи десь у Скелястих горах, а може, в якійсь дружній країні.
МІЛН Алан Александр – Вінні-Пух та його друзі Posted on by / 0 Comment Навіть на дні Річки я не встиг себе запитати: "Що це – дружній жарт чи якась випадковість?" Лиш коли я виплив на поверхню, то впевнено сказав: "Мокра справа".
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Їхня зустріч, як то кажуть, відбулася в теплій, дружній атмосфері, і вони щиро обмінялися деякими поглядами на сучасне мистецтво.
РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі Posted on by / 0 Comment Почали ми раду радить – серце слабшає відтоді, Та сказав собі: «Чи зможу стати їм на перешкоді?» Цар прорік: «Якби Хварезмша, цар Хварезму, в дружній згоді Нам віддав свойого сина – прагнуть іншого ще годі!» Я помітив, що цю справу цар рішив заздалегідь,- Вдвох вони переглядались, щоб водно їм говорить.
ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців Posted on by / 0 Comment Зігнувши прямі кістляві плечі, в підкороченому піджачку і недоладних баронських чоботах, він ішов, як журавель, почуваючи за собою теплий, дружній погляд великого комбінатора.
ГОМЕР – Одіссея Posted on by / 0 Comment А ви, берлоносні державці, Разом усі до мого приходьте прегарного дому Гостя в покоях моїх у щирості дружній приймати.
Олесь Гончар – Берег Любові Posted on by / 0 Comment Та хоч мистецьки кар-бована зброя весь час поблискувала при людях, чвар, однак, цього вечора не було, дружній сміх племені дзвенів біля вогню раз у раз, і матері-кочовички, зовсім не схожі на вовчиць, спокійно годували грудьми своїх опецькуватих степових Ромулів та Ремів.
