Результати пошуку слова: дівчинці

Минуло днів вісім, і Люда знову обходила бухту, а коли помітила, що підійшла аж до хатини Ковальчука, їй захотілося побачити Знайду і подякувати дівчинці за врятування хлопчика. Анч допоміг дівчинці зняти ляду і, засвітивши свічку, поліз за нею по тонких хитких щаблях. Мабуть, дівчинці приснилась мати, яку вона давно забула.

Та шапочка була так дівчинці до лиця, що іншої вона й носити не хотіла. Перебрана королева хутенько взялася до діла й кілька разів обперезала її довгим поясом, так тісно, що дівчинці не стало чим дихати, і вона впала додолу, як мертва. І коли дівчинці щось треба було, пташка кидала їй з гіллячки те, що вона хотіла.

простягнула дівчинці фото.  Замовкла, глянула дівчинці в очі: —  Іветта вибрала одну зі світлин, простягнула дівчинці. — Ліда замовкла, збентежено зазирнула дівчинці у вічі.

У нашій дівчинці прихована така величезна сила і така жага любові, що коли вона покохає, це буде щось неймовірне… Явище космічного масштабу. Двері зачинились безгучно, та він вловив за ними якийсь невиразний звук і ще раз зазирнув до кімнати, неначе зайвий раз хотів пересвідчитись, що дівчинці ніщо не загрожує.

Мала або вважала цидулку страшенно важливою, або навпаки вирішила, що листок ніякої ваги не має, тому що вона нічого не сказала Янкелю, а поклала цидулку на свій нічний столик, де він і запримітив її того ж вечора, прочитавши дівчинці ще одного листа не від її матері, не від його жінки.

— обернувшись, гукнула тоді їй Ліда, і аж вираз болю перебіг дівчинці по обличчю, той болісний вираз так і не сходив, доки вона махала рученям Заболотній, котру гаражне підземелля поволі зашторювало сталлю дверей. каже Френк дівчинці, —

Уперше заплівши волосся маленькій дівчинці, мати промовляла: “Дівка — вгору, коса — вдолину” або “Рости, коса, до пояса, додолу”. Дітям так пояснювали їхню появу на світ: дівчинці казали, що її зняли, як на березі сиділа, а хлопчику — що його знайшли на дубі.

– Навряд чи це перше, що могло спасти на думку дванадцятирічній дівчинці. На дівчинці ж було її колишнє вбрання: штани, сорочка та курточка. Мені залишалося тільки поспівчувати дівчинці, уявляючи, як вона, бідолашна, переносила до морозильної камери батькове тіло… У кают-компанії Рашель звернулася до наших супутників: –

Набрав води, а коли передавав відро дівчинці, їхні руки схрестилися. сказав він гордо дівчинці, що стояла із ним поруч, плече в плече. – сказав він дівчинці.