ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті
Зруйновані будівлі, гола земля, трупний запах і на всьому цьому важкі сліди зупиненого часу… „А як же я? … На пусті теревені часу зовсім не лишилося. … – Правду кажучи, я не мав часу зайти до нього. … …короткою інтермедією, словом, усе в світі пливе своїм плином, тож тепер в о н а живе по-своєму, а я – по-своєму, і нічого тут не вдієш, бо таке життя – все живе приречене на смерть, а зустріч кінчається розлукою.