КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – ХО Posted on by / 0 Comment Я – теплична рослинка… вибуяла в штучному теплi, у душнiй атмосферi теплицi… Перша буря зламає мене, вирве з корiнням… I, замiсть бажаної користi, живим докором стануть, перед мене закривавленi серця родини й мое власне розбите, знiвечене життя… Боже!
Франтишек Флос – Мисливці за орхідеями Posted on by / 0 Comment Обвиваючи гілляки, листя й кору дерев, густе коріння орхідей закриває до них доступ світла та повітря.
ФРАНКО Iван Якович – Boa Constrictor Posted on by / 0 Comment Поволi в його душi розгорялася стрiнiша, гаряча, слiпа жадоба грошей, заглушувала всякi другi чуття, закривала перед його очима всi завади i манила його тiльки одною метою – багатством.
СЦЕНІЧНЕ ТА МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО: ЦИРКОВІ ТА ЕСТРАДНІ ЖАНРИ. НАУКОВО‐МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ Posted on by / 0 Comment Вже наступного року «Альказар» закрився, а приміщення власник здавав гастролюючим театральним трупам.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв Posted on by / 0 Comment Верби й верболози сiрозеленим туманом котилися по луцi i закривали подекуди воду.
Кобилянська Ольга – Нiоба Posted on by / 0 Comment Але кожного разу, коли котре з дiтей, або навiть сам батько, висловлювався зневажливо, або з докором про п’яницю, падала ii душа геть закривавлена, обличчям додолу.
Перинатологія. Підручник Posted on by / 0 Comment Меконіальний ілеус обумовлений скупченням у петлях тонкого кишечнику рясної липкої замазкоподібної маси меконія, що закриває просвіт кишки.
КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Енеїда Posted on by / 0 Comment Вели акціпере подарки З ласкавим видом і без сварки, Що прислані через мене: 48 Се килим-самольот чудесний, За Хмеля виткався царя, Літа під облака небесні, До місяця і де зоря; Но можна стіл ним застилати, І перед ліжком простилати, І тарадайку закривать.
ПАВОН Франсіско Гарсія – Руді сестри Posted on by / 0 Comment Між великою шафою часів королеви Ізабели і дверима, що провадили до невеличкого, тьмяно освітленого кабінету, світла завіса закривала вузький коридорчик, де стояла ще одна вже обшукана шафа, в якій зберігалося всяке манаття й вовняні речі.
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment Минає лише десяток років – і майже все повторюється: лежачи горілиць у тій самій переповненій старими гільзами траві, молоде світило варшавської метеорологічної школи дивиться, як і тоді, в розірвані небеса, аж поки та сама ангельська долоня не закриває ті самі сірого кольору очі.
