Результати пошуку слова: здати

валізочку, й той лантух, і самого Андрія й от хотіли б все те затулити спинами й руками та й по – швидше завезти кудись, де вже немає сторонніх очей і небажаних свідків, здати там таку от неприємну обузу комусь іншому й з полегкістю зітхнути. здатись» і найтяжчим – « не здатись».

хто зможе здати собі справу, що ро´сийському „послать за тобой“ відповідає укр. ІНТЕЛІҐЕНТНИЙ СУРЖИК“ Автора в випадках непоодиноких може здатися скрайньо нетолєрантною. Ми кажемо: вдавати, здаватися, здатися, видатися, повидітися. „мусив здатисі до полону“ –

Всю вашу зброю ешелон мусить здати менi, а вас я пропущу тодi їхати далi. – Ми не можемо здати цiєї зброї — ми веземо її, щоб здати там, де будуть розформовувати нашу частину. Я запропонував їм здати зброю. – Пропоную здати зброю, – На кожнiй тобi станцiї вони виходять до нас i пропонують здати зброю!

Важним тоном попередив старого зека, що вже гріє, але спіраль стара, скоро знов може перегоріти, треба обов’язково здати в ремонт, хай замінять. Залишилося ще пофарбувати шини на високій стороні (шість тисяч вольт), дещо почистити, здати приймальній комісії по акту і подавати напругу.

грудня видано наказ про демобілізацію полку, в якому зверталося до всіх свідомих свойого обов’язку перед Народом Українським старшин та козаків із закликом не здавати зброї, а виїздити на Україну зі зброєю з тим, щоби здати цю зброю тільки українській владі.

Зрештою, це б могло їм здатися просто смішним. Кому могло б здатися підозрілим це судно, навантажене дуже різноманітними, але цілком легальними товарами, з портом призначення Котоноу, в Дагомеї? Та жорстока доля готувала для нього такі страждання, перед якими давнє горе мало здатися зовсім легким.

Треба було здати іспити зрілости екстерном. Ще один ультиматум здатися. Генерал Румель видає наказ своїм військам здати місто. Був виданий наказ до населення здати всяке військове майно, який виконувався без жодних застережень чи спротиву також через місцеві адміністративні органи.

Платон уже зовсім, було, втратив надію, але якось увечері з’явився радісний Єрофей Пименович і повідомив, що двірничка на Печерську погодилась здати маленьку кімнатку. – Дещо сказали… Та мені це байдуже, можу хоч і сьогодні печатку здати. Він ходив на лекції, на консультації, щоб здати екзамени і заліки за перше півріччя.