Результати пошуку слова: змогти

змогти́ся – дієслово доконаного виду Інфінітив змогти́ся, змогти́сь однина множина Наказовий спосіб 1 особа зможі́мося, зможі́мось, зможі́мся 2 особа зможи́ся, зможи́сь зможі́ться МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа змо́жуся, змо́жусь змо…

змогти́1 – дієслово доконаного виду (взяти гору над кимсь) Інфінітив змогти́ однина множина Наказовий спосіб 1 особа зможі́мо, зможі́м 2 особа зможи́ зможі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа змо́жу змо́жемо, змо́жем 2 особа змо́жеш змо́жете 3 особа змо́же змо́жуть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

Бачити, чути, змогти, Орлиним зором перетривати, Допильнувати серце мети, Совиним зором дочатувати?

Я хотів би що-небудь проти неї змогти.

то не була ні наївною, ні нечесною, а якраз навпаки: вона була достатньо мудрою і щирою, щоби змогти збрехати.

Лише деякі з названих дієслів залежно від їхнього значення із часткою не пишемо окремо: не зду́жати (не змогти), не сла́вити (не прославляти); 6) частку не в складі префікса недо-, що вказує на неповний вияв дії, стану або якості: недобача́ти, недоїда́ти, недолю́блювати, недочува…

…скорботно розповідав про те, як Христос, приречений на розп’яття, молився про чашу, обливаючись потом від скорбі й душевної муки… Молився про силу душевну, щоб тую чашу змогти випити до дна… Він розповідав про сад Гетсиманський… І Кулинич і Петровський знали все це з давен – давен, знали напам’ять, але щось в тій трагічній легенді…

Часами уставав цілковито, але лише настільки, аби в слідуючій хвилі змогтися роєм і розбити нестерпний настрій.