Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Уже роса випала на землю, коли Сафрон в’їхав у притихле село і зразу ж зрадів, на надбрів’ї розгладився покручений жмут зморщок. — тьмяно блищать чорні пеньки зубів і сітка зморщок то підстрибує вгору, то знову обвисає, глибока і густа. Тільки чуб і промінці зморщок навколо очей старили його.

Сморчок

сморчо́к – іменник чоловічого роду (зморщок) відмінок однина множина називний сморчо́к сморчки́ родовий сморчка́ сморчкі́в давальний сморчку́, сморчко́ві сморчка́м знахідний сморчо́к сморчки́ орудний сморчко́м сморчка́ми місцевий на/у сморчку́, сморчко́ві на/у сморчка́х кличний сморчку́* сморчки́* [

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

В якому столітті?) я їх малював чи принаймні збирав у свою пам’ять рисочки з їхніх облич, і збирав зблиски з їхніх очей, і злети й насупленість їхніх брів, і сльози збирав із їхніх зморщок, і збирав веселі усміхи з їхніх губ. Очі, глибоко запалі, у вінцях сірих зморщок, журно пестили мій недокінчений етюд.

Олександр Довженко – Зачарована Десна

Було… Та не встигли ми вдивитися брат в брата, не встигли звикнути до рiзницi своiх зморщок i рубцiв, як вже знову розiдрано, розторгано, рознесено нашу Украiну i залито кров’ю. На лицi ii було багато-багато рiзних зморщок.

РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі

Безліч зморщок враз виступили на зім’ятій шкірі, порізали лице по всіх напрямках. Найбільше залягли рівчаки зморщок по боках вуст – ознака незадоволення і злості. Тільки у пригладжене блискуче волосся (так рано) вплелась сивина, обличчя покреслили десятки зморщок, зім’яли його, зробили неохайним, негарним.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди

добряче посміхнувся Максим Петрович, і навколо його уст гарно вибились кілька півмісяців зморщок. — зацвітали бездонні очі, промінилось сухе, з півмісяцями зморщок обличчя Максима Петровича.

Семен Скляренко – Святослав

Княгиня була не молода вже жiнка, з продовгуватим обличчям, тонкими темними бровами, чiтко окресленим носом, тугими устами, проте блiдiсть, кiлька глибоких зморщок на чолi, великi запаленi очi, що проймали, здавалося, людину наскрiзь, свiдчили про її неспокiй, тривогу, може, довгi безсоннi ночi.

СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять

повела довгими чорними брiвками, а над ними жалiсно затремтiли двi сумнi оборочки зморщок. Та досить було чоловiковi прикрити очицi капицями повiк, як з безлiчi їхнiх зморщок непереможно бризкала нiчим не прихована хитрiсть.