Результати пошуку слова: знову
Жюль Верн – 20 000 льє під водою
Чудовисько знову стало острівцем, скелею, рифом, але рифом плавучим, невизначеним, невловимим. … Такою була ця остання подія, що знову дуже схвилювала громадську думку. … – знову покликав я, починаючи водночас гарячково готуватися до від’їзду. … Знову покликали інженера. … Полювання почалося знову, і капітан, нахилившись до мене, сказав: –
Григір ТЮТЮННИК – Вир
Бачить — звівся з бур'яну чоловік, хотів щось сказати та й знову повалився в траву. … Охрім чіпляє гаківницю за спину, і вони знову рушають степом з погейкуванням та покрикуванням. … Коли це знову вогник — блись. … знову подав свій голос Охрім. … Гнат байдуже лупнув очима, губи його знову склалися в дудочку.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво
– Ні, лікар якраз я,-знову кинувся на виручку лікар,-а він інженер. … Художниця випила, налила ще келишок і знову випила без тосту, її подруга злякано ворухнулася на своєму стільці. … – засміялася художниця і знову налила собі. … Знову вона мовби вгадала Отавині думки і ще раз – вже вкотре-здивувала його своєю проникливістю.
Улас Самчук – Волинь
Переб’ють з половину i знову землi, скiльки хоч. … Багато птахiв вiдлiтає туди, але весною вони знову вернуться. … Про це вiн знову розговорився з батьком, а той йому сказав: – … Та коли зрiвнявся з городом i при згасаючому свiтлi дня помiтив нагi огризки ще недавно пишних капустяних головок, йому знову зробилося нудно й жахливо.
ПАНОВ Микола – Боцман з «Тумана»
І знову насунувся морок – океан темряви ще щільніше зімкнувся над нами. … Вчора німці знову затоку мінами закидали. … – Кажуть, старший лейтенант Медведєв знову командує катером? … Каламутна висока хвиля вдарила в борт, довгими бризками облила обличчя, лінзи бінокля… Фролов протер лінзи, знову пильно повів біноклем по морю і небу.
ЮРГЕН Анна – Голубий Птах, названий син ірокезів
Червоношкірі собаки можуть кожної ночі напасти знову, і хтозна, чи пощастить іще коли-небудь так, як сьогодні. … Потім знову почав старий: – … посміхнувся старик і знову звернувся до батька: – … Чоло фурмана знову вкрилося зморшками. … Тільки на третій день у голові поступово перестало шуміти, і все навколишнє знову набуло форми й кольору.