Семен Скляренко – Святослав
Це не очі, вона сама давно колись зняла свої усерязі, кинула їх на лаву за ложем, от зелені камінчики й грають під місячним промінням. … – Син мiй, Добриня, дружинник княжий, дочку мою давно колись взяли до княжого двору. … Давно колись княгиня Ольга взяла її до себе. … – Колись давно ти менi давала два порошки з Єгипту.