МЕДНІКОВА Марина – Зірка, або терористка
Коридор так само давно стеряв породу, відгонив комуналкою, совіцьким жеком, сумотою і незвіддю. … Я давно за тобою помічаю… – … Колись наші батьки разом працювали й жили в гуртожитку. … Він колись врятував мені життя… А я не зміг… – … Давно впольовую нагоду. … І не колись, а зараз, і не десь, а тут.