ТАРАСЮК Галина – Покоївка
Коли й було що, то давно загуло… І Тодоріці давно не до них з нещасною Емілією. … Це… за Жоржетту… Але я й дівчині заплачу… А ти… ти приходь колись… я баную 10 за тобою… Може, сестрицю до лікарні… чи лікаря викликати?.. … Бо ви не знаєте, що давно не маєте ані чоловіка, ані цього дому, ані гроша за душею.