ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова
Зирнув на Олізара, а тоді повільно, по-старечому згинаючись, сів біля нього, перемістивши книги на коліна. … Олізар упав на коліна, хотів просити й молити, але зашморг зчавив горло. … а коли їх звідти витягли, вони впали на коліна і стали невільниками своїх невільників. … – Ну що, коліна у вас трусяться, пане Носиловичу?