Skip to content …щоразу як на мить побаченi мною коханi, петлястi, дитячi кривулi ставали знову, з огидливою простотою, марудним начерком котрогось iз не багатьох моїх або Ритчиних кореспондентiв, я згадував iз хворобливою усмiшкою, далеке моє, довiрливе, долорозове минуле, коли я бував зведений коштовно освiтленим вiкном, за яким вiдшукувало моє… 