ЮЩУК Іван Пилипович – Троє на Місяці Posted on by / 0 Comment Щоправда, над Келебердою ще стояв гомін: десь на вибоїнах бряжчала бортами вантажна автомашина, хтось клепав косу, когось гукали, де-не-де ліниво озивався собака, часом поважно мукала корова. … А над нею сяяла Земля, мов зарум’янений коровай.
РОМАНЧУК Олег – Зоряний кристал Posted on by / 0 Comment Лише бездомна корова мирно стоїть у кінці дерев’яного перону, опустивши голову, та зграя напівздичавілих собак не зводить очей з прибулих.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Ще малим коли був, корова одного разу на ногу наступила. … А зараз он моя невістка на фермі дояркою, відро повне набуксує, несе відкрите, і ніхто й не наврочить, і корова не присушує, бо з автопоїлки воду п’є.
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала» Posted on by / 0 Comment замолоду деякі гарні притягають до себе… особливо ті, що чорнобриві, а на старість, казала раз покійна бабка, коровам молоко відбирають та опівночі на мітлі комином вилітають. … — Я ані не корова, ані їх не боюся.
Микола Олійник – Леся Posted on by / 0 Comment Рипнули хатні двері, стиха мукнула в сінях корова… … Прислухалась: десь недалеко глухо бемкотіли клокічки; мекнуло тихо телятко, до нього обізвалась корова…
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Десь мукнула корова. … Лящали перелякані свині, кудахкали кури, протяжно ревла корова, і серед того ревища почулося моторошне, нутряне іржання коней, яких вони зачинили на ніч в повітці.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари Posted on by / 0 Comment Чисто тобi моя сiра стара корова! … А я таки не втерпiла, бо вже почуваю, що мене й злiсть бере за те, що оця корова все якось нехтує мною.
ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху Posted on by / 0 Comment «Бруцельозом бува, питаю, не хворіла корова?» А вони мені: «Що, що ви, товаришу ветеринар!» –
БІЛИК Іван – Золотий Ра Posted on by / 0 Comment – Ще треба, щоб корова, яка породила його, більше не могла породити жодного телятка, – … Ти наче те ласкаве телятко, якого залюбки нагодує кожна корова, бо воно таке тендітне та мале, чиє материне серце не здригнеться?
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами Posted on by / 0 Comment Ще позлучаються з коровами та виссуть їх! … Але до його долетів якийсь гук з двору; десь кудкудакали кури, десь ревла корова; чийсь голосний голос кликав когось у дворі, і м'який одбиток того голосу луною долітав до його вуха.
