Результати пошуку слова: кричати

Централізовано «десь» торгівлю, централізовано крик і галас – за всіх кричить дерев’яним голосом радіо – гучномовець на площі, а приватне ніхто вже не сміє кричати й галасувати, як не сміє й продавати морозиво та «Міррад». Фрей зімкнув брови, й видно було з усього, що він перемагався, аби не затупотіти враз і не закричати.

Плюскiт i гомiн такий, що хлопцi мусять, розмовляючи, кричати. Кричати? Ревiти, кричати! Але Володько тягне сорочку додолу так, що Хведот змушений сiсти на полу i починає кричати. Хочеться скинути одяг, пружно розставити до нього руки, випнути груди, щоб аж видно було ребра, i кричати: –

Сестри й менші діти, як покривджені в сьому поділі, стануть кричати, плакати… Коли се чуємо, батенько йдуть, щоб угамувати й навести лад, а ми, що заволоділи силоміць, криком кричачи, – Не встигши вийти з сіней, я став кричати незвичайним голосом: «Собака, собака! – став кричати Петрусь, а ва ним і всі ми закричали: –

55 Але виголоднів увесь єгипетський край, а народ став кричати до фараона про хліб. 45 А прокажений, що проказа на ньому, одежа його буде роздерта, а голова його буде відкрита, і по уста закриє, і буде кричати: Нечистий, нечистий! 2 І народ став кричати до Мойсея. 13 Як ти будеш кричати, нехай порятує тебе твоя зграя божків.

Якась людина полізла на скляний кіоск і, повиснувши на ньому, заходилася енергійно кричати, розмахуючи вільною рукою. Кричати було марно – не чути було самого себе, і Максим знову повернувся до Фанка. Один з них без угаву кричить, вже захрип, але продовжує кричати. – горлав Фанк, намагаючись перекричати шум.

Якщо війна, то її треба виграти, і треба конче кричати: "Хай живе найясніший цісар!" А як же інакше? Потім ще прийшов полковий лікар та як почав вимахувати мені кулаком перед носом і кричати: "Sie verfluchter Hund, Sie schabiges Wesen, Sie ungluckliches Mistvieh!

29 І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? 19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу. 30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

Кричати не можна. Хіба вона вміє кричати? Та двір порожній, кричати не привчена — хвіртка замкнена, а якби й відімкнена, то однаково до дверей не підійти: як не один собака, так двійко їх мотузку рвуть. — На дванадцяту добігти з Подолу до Майдану і там, у компанії тисяч незнайомих людей кричати: «З Новим роком!

подумалось мені), простоволоса, гарно, але простенько вдягнена, дівчина і, замість кричати "ура!", замість вигукувати "смерть ворогам!", зробила всього кілька жестів рукою – в напрямку, протилежному рухові нашого потягу…