Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея

Невиразний клекіт Лондона долинав, наче басова нота далекого органа. Виїжджаючи з Лондона, я ніколи не кажу своїм, куди їду. Він мав у Лондоні дві чималі кам’яниці, однак волів проживати у найманих мебльованих помешканнях, оскільки це було менш клопітно, а щодо їжі — переважно задовольнявся послугами свого клубу.

ЛОНДОН Джек – Мартін Іден

Спало на пам’ять, як такі самі пишні леді і в таких самих убраннях входили до лондонських театрів, а він стояв і дивився на них, аж поки полісмен не виганяв його з під’їзду на дощ. Він стоїть перед похмурим будинком з дешевими кімнатами у лондонському Іст-Енді, а поруч нього – Марджі, маленьке фабричне дівча, років п’ятнадцяти.

ЛЕМ Станіслав – Фіаско

Мене звати Лондон. – спитав Лондон, коли вони втрьох сіли до столика, що висунувся зі стіни. – Космічний розгардіяш нічим не поступається земному,- зауважив Лондон. За цими словами Лондон допив каву, підвівся з алюмінієвого стільця, величезний, мов борець важкої ваги, й підійшов до скляної стіни.

КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель

– вигукнула Мод, збуджено плескаючи в долоні.- Я ніде нічого такого не чула – ні в Парижі, ні в Берліні, ні в Лондоні… Вона замовкла і обернулася до дверей, бо цієї миті до їхньої ложі ввійшов архітектор Хоббі. Потім вони поїхали до Лондона, Берліна, Ессена, Лейпціга, Франкфурта і знов повернулися до Парижа.