Результати пошуку слова: нагору

Він не помітив мене, і я не знав, чи мені зайти й доповісти про своє повернення, чи спершу піти нагору опорядитися. Зрештою вирішив піти нагору. Передбачалося довозити все новою дорогою, а порожні ваговози, підводи, навантажені санітарні машини й інший поворотний транспорт пустити нагору старим вузьким путівцем.

Підіймайтеся нагору! Інженер наблизився до того місця, де корпус ракети увігнався в грунт, переліз через вивернені нагору брили, що, наче комір, оточували загнаний у схил корабель, і провів рукою по плиті обшивки. Лише з Фізиковою й Лікаревою допомогою йому вдалося нарешті підняти нагору важкий тягар.

Рімо відсахнувся, руки мимоволі смикнулися нагору, немов би захищаючись від удару. Після таких бесід Сміт надсилав нагору черговий рапорт, основним змістом якого була думка про те, що для успіху справи одних комп’ютерів недостатньо. Чіун, закривши очі і задерши голову нагору, наче розглядаючи нічні небеса, тихо заговорив: —

вона швидко побігла нагору, знайшла бляшанку і, труснувши нею, почула брязкіт металу. Приставив він драбину до люка, піднявся нагору й запитав: – Підбадьорений цими словами, Трурль побіг услід за Кляпавцієм нагору. Нарешті, розпачливо махнувши рукою, Трурль прогупав сходами сталевого велета нагору.

І з цими словами мій друг виліз нагору. Було очевидно, що відійшли ми від берега далеко, і я міг би вже піднятися нагору. Нашу нараду зненацька урвала команда: «Всі нагору, вітрила прибрати!» – Ми витягли його нагору вмить, але так необережно, що він добряче вдарився об трап.

Ведучи коненят за повід, вибралися нагору й побачили, що ті високі гори підступили до них зовсім близько. Він не міг видертися до потвор нагору і стріляти не було чим; але, роззирнувшись довкола, побачив, що в цій місцині валяється багато камінців, – Увечері бенкет – тож хіба можна послати нагору якусь мізерію?

І вже тоді веде принцесу Елізу нагору до її покоїв, з суворою, старечою, одвиклою галантністю розчиняючи перед нею двері. Ганс Штор бачить, як графівна Труда проходить по холу нагору до себе. І поважно, строго йде нагору. Прислуга не могла пройти нагору, ніяк не могла. І він, перестрибуючи через східці, біжить нагору.

Але сьогодні мені треба тільки перенести одну картину нагору. Де би ще не довелося йому застукати коли Віктора, як той поночі крастиметься нагору, щоб виломити двері в оту кімнату! — Ходім нагору, Безіле, — Розділ XIII Вийшовши з кімнати, Доріан рушив сходами нагору. Зійшовши нагору, Доріан витяг ключа й відімкнув двері.

Четвертий поверх становили ті, що підлазили під нижній піл і вмощувалися просто на бруднющій, вічно мокрій підлозі, мавши достатні причини не дертися нагору, а залазити, мов щурі або таргани, в нору. Так вони перейшли лабіринт нижніх коридорів, потім підіймалися нагору. -кричать всі так, наче везуть тяжкий віз нагору.