СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево
– прошепотів я, намагаючись скинути з себе шинелю. … Ніхто не знав, що вона там стоїть, загрузнувши в намулі, – … Помирати ж, уяви собі, нам з тобою немає ніякої потреби. … З матеріалів, які ви передали мені, вдалося змонтувати лише модель пульсатора на одну сімдесяту потрібної практичної потужності.