ГРИМИЧ Марина – Варфоломієва ніч
Здавалося, він то жартував з тим невидимим, то лаяв його, то, впадаючи у гнів, намагався копнути свого невидимого співрозмовника ногою або ж влупити потиличника. … У тому провінційному містечку вона почувалася самотньою і нікому не потрібною. … Саме тому, як ніколи раніше, потрібно зараз вибрати правильну людину в кожному окрузі.