Результати пошуку слова: нарочно

Іоан, приїхав нарочно на те весілля! Якраз спускали на нього великих, нарочно голоджених собак, щоби рвали ту жертву… При нім стояла сторожа, щоб його з милосердя не дорізали християне, бо він мав сконати з голоду і спраги та упливу крові, рваний собаками двічі на день[9].

Я нарочно подкрадусь, смотрю – то сядет она посидит, то встанет, походит и дохнет так вольно, глубоко. Она нарочно больною притворилась.

Він нарочно вибрав на це четвер, бо цього дня не було в нормальній школі по полудни науки, і Андрій мав спромогу кілька годин з Паславським свобід-но поговорити. Етля начеб нарочно хотіла цей речинець проволочи і вчилася не радо.

Лиш пізніше, коли я приступив нарочно до нього, щоб ще раз поглянути, чим займається, він обернув свою голову й поглянув на мене! — Ти видиш, Богдан завзявся нарочно нас нині обох на тім тлі рознервувати; шкода часу… я… Я спалахнув і задержавсь у ході.

«Советую вам нарочно написать на бумаге Испания, то и вьійдет Китай», —

* «Ранним утром 19 августа, по донесению нарочного, на запустевшем хуторе были обнаружены два бандита, ночевавшие в клуне.