Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів
і пригадую, як ця особа спантеличила мене. … Але ця справа мене не обходила. … яка прикра для мене ця пригода! … …передсмертний зойк бринів у моїх вухах, хоч навколо знову настала мертва тиша, яку порушувало тільки лопотіння пташиних… … Над островом лунко прогримів гарматний постріл, хоч до заходу сонця лишалася ще година чи й дві.