Результати пошуку слова: невисокий

Перед боєм командир їхнього дивiзiону, невисокий майор з розумним, нервовим обличчям, обходячи вогневi позицiї, казав: – Давай!” Першим вийшов з строю невисокий бiлобровий Мулик, молодший лейтенант, що потрапив у полон десь пiд Старою Русою. Вiн був невисокий, душе худий, але все ж широкоплечий i ще, мабуть, мiцний.

Невисокий на зріст, старий чоловік, він неквапом підійшов до гурту, де стояв Ганкаур. Хитра бестія, цей панок з лицем перепитого бармена, невисокий, плюгавенький, з гострими оченятами. На невисокий ґанок вели скрипучі східці.

Один, невисокий, кругловидий, стояв по колiна у водi. Пiдземний коридор був невисокий i вузький, iти можна було тiльки один за одним, пригнувшись. Особливо подобався нам невисокий, але весь якийсь ловкенький солдат iз Рязанi, на iм’я Митя Iванов, рудий i кирпатий.

Не випускаючи моєї руки, він застрибнув на невисокий парапет, що відмежовував набережну від оповитої вранішнім туманом ріки, пройшов десяток кроків, потім зіскочив назад на тротуар, трохи не наступивши каблуком на носок моєї туфлі.

Переходимо через господарське подвір’я, через невисокий внутрішний вал і видрапуємося на високий зовнішний вал, порослий лісом. Терещенко – невисокий огрядний чоловічина з великою чорною бородою – сердешно привітався з Хмарою, з яким давно знався.

Майже навпроти ущелини, якою вранці їхали метальні машини, за десяток кроків від шляху, ріс невисокий, хоч і старий, тамаринд. Водночас у дверях з’явився невисокий чоловік з сивою бородою, одягнений в золотисту тогу, з золотим обручем на голові.

Невисокий чорнявий молодик з розчесаним на проділ лискучим волоссям, густо намазаним брильянтином, поважно спустився по сходах, підійшов до вартового, відібрав у нього повістку, помахуючи нею недбало, знову-попрямував до сходів, здаля вже кинув через плече Отаві. То був невисокий, обідраний дощенту чоловічок.

Особливо зацікавив мене в саду один невисокий пан, в сірому костюмі й кумеднім солом’янім капелюсі. Самійленко, невисокий, кругловидий, завжди усміхнений, завжди привітний, стріпував своїм чорно-сивим (сивенький, сивенький!),

Що знав цей усміхненоокий невисокий вусань кількість населення кожної з найновітніших держав, вчитувався в Біблію, принюхувався, як до тютюну з люльки, до нової влади і не йняв віри, що колгосп, якого так хотів, забрав у нього єдину конину і розхлябану борону, –

Це був невисокий білявий чоловік середнього віку, але поруч з великою, широкоплечою постаттю наркома він здавався майже хлопчиком. В кімнату вбіг невисокий чоловік з чемоданом у руках.