Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності
Люди мов подуріли, я ж добре пам'ятав, що зятьок наш грає так собі, у нашому місті ніхто й уваги на його гру не звертав, а тут, бач, що коїлося. … Хіба мало людей із протилежною слабістю на світі!» Батько писав: «У свій час серед керівних працівників було недостатньо молоді. … Того, що робиться, недостатньо.