АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі
Я з ненавистю глянув у його коричневі очі, та він уже витав у сонячному піднебессі: Ой, поїхав за снопами, за снопами, Сидить дівка під копами, під копами. … Десь збоку примарою тинялась Калина із зціпленим ненавистю обличчям, а далі – Гривастюк. … Такі сліди переважно гнояться ненавистю до всього людського роду, –