Результати пошуку слова: о, боже

О боже! … “О боже мій, і де ж його шукати? … О боже мій, – … Два дні… О боже мій, які страшні Ті дні! … О боже, з серця дякую тобі, Що ти сповнив мої усі бажання! … Лишень Валентій по відході батька Остався сам, і руки заломав, І простогнав, мов під обухом ката: “Що я зробив, що я зробив, о боже!” Смеркалось.

–  Ой боже! … Ой боже мій! … –  Ой боже мій! … –  Ой боже мій! … Ватя раптово схопилась з місця, побігла до своєї кімнати, зняла руки вгору й крикнула: «Ой боже мій! … –  Ой боже мій! … Оце, боже мій, яка напасть трапилась! … А я розлютувавсь та з нестямки… Оце, боже мій!

Ой боже, який же й немилосердний!.. … «Ой боже мій! … Вона не могла вдержатися, її всю обняло божевільне почування, жадоба кинутись до його і цілувати… … Ой боже! … Ой боже! … Ой боже! … Тільки стояв і дивився божевільними очима. … — Оце, не дай боже! … Ой, боже ж мій, боже! … Ой боже! … — Ой боже мій! … Ой боже!..

Ох, боже правий! … От божевільне жіноціво! … От і зайшли у Братство та й попросили панотця прочитать над нами із Апостола, що нас породило не тіло, а живе слово боже; і от уже ми тепер рідні брати, як той Хома з Єремою. … – О боже, спасителю! … – Ой, боже мій милосердний!- каже вдихнувши Брюховецький.

–  Ви відповіли мені цитатою: “Правда рано чи пізно виясниться; вбивства довго не можна приховувати!” Я ж доброзичливо вигукнув: “О боже, він і далі про свого коня!” Потім додав: “І диявол може іноді послатися на святе письмо”. … О боже, дивіться! … –  Далеко, далеко, я не хочу… О боже, я не хочу!

– О боже! … О боже, це просто неймовірно! … О боже, я скоро збожеволію від різних думок. … О боже, як гидко! … – О боже, допоможи мені! … О боже, я мушу знайти Тома, інакше що буде з Анною? … Він помахав ними перед обличчям Ельми, охоплений божевільною радістю.

–  Ой боже мій, боже мійі – перекривляв о. … Хведор передражнював її, хлипаючи: «Ой боже ж мій, боже! …  Ой, боже мій, боже мій! … Ох, боже! … Ох, мій боже! … Ох, мій боже! … –  Ой, боже мій! … О боже, боже!

Така її доля… О боже мій милий! … О боже мій милий! … Ярема гнувся, бо не знав, Не знав, сіромаха, що виросли крила, Що неба достане, коли полетить, Не знав, нагинався… О боже мій милий! … Я думала: “О боже мій милий! … Легше, мої любі, покриться землею, Ніж бачить, як другий, багатий, старий, Цілує за гроші, вінчається з нею… О боже!

А от вийдуть сороковини, то й щасти, боже, Харитонові й одружитись і висвятитись. … Ой божественна Діано! … – Ох, борони боже! … – Ой боже мій! … Ой боже мій! … – Ой боже мій! … – Ой боже мій! … – Ой боже мій! … Онися все прикривала їх сіном, щоб часом люди або й, борони боже, відьми не вгляділи та не наврочили корови. … – Ой, борони, боже! … – Ой мій боже!

О, Боже, дай Дитині вижить і зрости, Щоб в час призначений, коли пролинуть роки, З гріхами світу міг Голгофну путь пройти Єдиний Син, як прорекли пророки. … Ще тяжче, ще втомніше – до божевілля, до повного одеревіння знесилювались ми, повертаючись до казарми. … Невже ж, о, Боже, і вмирати Ще доведеться у неволі!?