Результати пошуку слова: о, боже

–  Ой ти, боже мiй! … Оце, боже мiй! … Ой боже, боже! … Ой боже! … Оце, боже мiй! … –  Ой боже мiй, яка ж я безщасна! … Ой боже мiй, боже мiй! … О боже мiй милий! … Або чорнобрива в гаю заспiває… О боже мiй милий, як весело жить! … Ой боже мiй, як багато! … –  Ой, борони боже, щоб я пiшов "за водою"!

Той продовжував божевільне посміхатися, підморгуючи лівим оком. … Боже, одчаюга! … — А що, коли це шпигун, переодягнутий у жіночу одежу і прикинувся божевільним. … — О боже, що ж тепер буде? … — О боже, він ще питає. … — О боже мій, пропали ми навіки. … божевільно блискали очима, шарпали інших за поли, скалили жовті, обкурені зуби.

О Боже, любий мій хлопчику, не сприймайте це так трагічно! … О Боже, Боже! … О Боже! … О Боже! … — О Боже! … О Боже, невже ви аж до цього докотилися, Доріане? … О Боже, любий мій хлопчику, не сприймайте це так трагічно! … О Боже! … О Боже! … — О Боже! … О Боже, невже ви аж до цього докотилися, Доріане?

Ох, боже мiй! … Може, хоч тепер повiрите в iснування сили духовної, безтiлесної, божеської… Явив-таки видiння отроку Явi! … Ой боже ж мiй, боже! … –  От я ж i кажу – дай їй боже щастя!

Мотря утерла рукавом сльози й простогнала… А далі натужилась і, схлипуючи, перериваючи слова, стала казати: «О–о, боже мій!… недурно він все сумний був… мовчав… журився… та все через сон про Дін викрикував… про Хіврю та Грицька… Недурно ж це воно!.. … Ох, боже, боже! … Ох, боже, боже!

А се – наче що з-пiд Землi – трiснуло, писнуло… Страшний охриплий крик вирвався з Прiсьчиних грудей i розлився божевiльним плачем… Прiська припала до Христi, обхопила її голову руками i страшно-страшно завила. … Поздоров, боже, Карпа, вiн одтягав її. … Так дивиться божевiльний своїми палючими очима.

О господи боже! … і от, так світом ідучи, натрапив несподівано на її оселю, а вона не впустила… О боже… не дай, щоб так було, і се вона батька свого не впустила. … Як зазеленіє…» Господи боже, от Туркиня і любить! … — А я — Грицю… а я — о боже!.. … Смутно мені, о боже!.. … Боже, що за очі!!!

Глибоко в них замиготів тьмавим вогником майже божевільний запал… Я довго сиділа на постелі й дивилася на сонне обличчя Ая-тян. … Тільки от не дай боже, щоб інші країни втягли й нас у неї! … Бо холодний вогонь божевілля в її очах міг спопелити лише її одну.

Слова не вкладалися логічно, губи шарпались, очі божевільне палахкотіли, думки плутались… Так він логічно й не розповів нічого до пуття про свою трагедію, крім того, що його били й закидали найдикіші злочини. … І… дивно, першим відрухом була одчайдушна й божевільна думка: «Так – так!

–  О Боже, Кассію! … –  О Боже, сер! … –  Ой Боже ж мій, панночко Луї, таж Флорінда не така сліпа, як вам здається! … Боже мій, на вас хоч що надягни, ви однаково прегарна. … – О Боже, вони нас помітили! … – Милий Боже, ото був стрибок!  … О Боже, невже це таки вона? … О Боже!