Skip to content
— Ой! …
— Ой, ні! …
Ой, та й гарно ж жити на світі, та й легко ж, весело!.. …
Ой гарно ж, радісно, легко! …
Ой–ой–ой! …
— Ой, страшно!.. …
— Ой, страшно!.. …
— Ой, ні, ні, ні!.. …
— Ой! …
Ой, зірочки — сонцеві діточки!.. …
— Ой, ні! …
— Ой–ой–ой! …
— Ой, щось свариться! …
Ой!.. …
Ой!.. …
Удвох будемо, ой милесенький, пробувати!..
– Ой, як йому, бідному, важко, – …
– Ой дядечку, таке скажете. …
Ой, бідують… …
Ой, не кидай мене, не від’їжджай!.. …
– Ой лихо мені,- вдарила мати в долоні.- Та дивіться, люди добрі, що воно скоїлося з дівчиною?! …
Ой боже, спаси і збережи мого милого. …
Ой, що робить тая проклятуща війна…
Твердiє, репає… Ото, знаєте, часом такi рiвчаки порепають, що ой… Це все оповiдає Григорчук, коли обидва господарi лiньки, переступаючи ступ за ступом, iдуть до хати. …
Ой, треба-треба!..- …
Ой, юй, юй!.. …
– Ой, тату, тату! …
– Ой-йой-йой! …
– Ой, гвалт! …
Володько лежав i ойойкав на долiвцi.
– Ой… …
– Ой, Панасе, Панасе, як тепер будемо жити? …
– Це ж така краса, коли груша на всю вулицю цвiте, що прямо – ой!.. …
– Ой, бити б мене, та нiкому: плачу, мов свiчечка, їдь, Михайлику, їдь i надивляйся на лiси, бо хто знає, чи бiльше побачиш… …
Тiльки ой як не хочеться покидати свої статки!