ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій Posted on by / 0 Comment На вулиці нічна осіння похмурість і сирість.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа Posted on by / 0 Comment Біла осіння роса лежала в сутінках на траві, на покрівлях загороди.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки Posted on by / 0 Comment Густа осіння роса аж додолу гнула ще зовсім зелений лист на дереві.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Ніч темна, осіння, дощ репіжить, казали йому на станції: «Почекай до ранку, підеш як розвидниться».
Ольга Кобилянська – Земля Posted on by / 0 Comment Осіння мряка позакутувала все в свій сивий віддих, десь-не-десь порозкидувані хатки тонули в ній зі своїми білими стінами, і він глядів лише в саму пусту мряку.
ГОМЕР – Іліада Posted on by / 0 Comment Осіння зоря – Сіріус, найбільша зірка в сузір’ї Великого Пса.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment Я два чи три рази зустрівся з Докіїними очима, і вони якось загадково темніли-темніли, мов осіння дощова ніч.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі Posted on by / 0 Comment Мабуть, найдовшою в житті була для Платона ця осіння ніч.
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment Осіння негода за вікном глухо шуміла вербами, дощ стікав по шибках, і голос Софійчин теж наче стікав тихо, сумовито…
