Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
Я думаю про Соню, Андрійка, Сосницького, Панаса Павловича, Карачапова. Влітає Панас Павлович Кривуля. Панас Павлович у сю мить не то п’яний, не то невмитий, але виразно й дуже схвильований. — Що таке, Панасе Павловичу? — Берусь, Панасе Павловичу! — Що сталося, Панасе Павловичу?