КВІТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Щира любов
Що то за пан з вами, панотче, сидів? … аж розсердилася: «Чого той Тиміш та сів біля мого панотця? … Молоденький, чорнявенький, очиці, як жар, на виду рум’яненький та білий: вже видно, що панського роду… Та як чепурно прибрався!… І як приятельно з моїм панотцем розговорює!… От вже хороший та красивий!